Ти умнічка, а отже, я тебе люблю
Сьогодні багатьом батькам значно важливіше, щоб їхнє чадо відповідало стандартам суспільства, аніж було самим собою. Важко відповісти, коли ж відбулося, і власне перетворилося це в систему. Такий парадокс. Але те, що він існує – це факт.
Все починається ще з шкільних часів, коли за високу оцінку батьки відразу відносять свою дитину до «ти моя гордість, умнічка », а за низьку – «як тобі взагалі не соромно мене так ганьбити?».
Вже з цього моменту дитина розуміє, що ставлення батьків до неї не є однозначним, бо залежить від шкільних оцінок. А останні – це поняття стихійне, сьогодні одні, а завтра – інші. Отже, при такому підході, дитина не може бути упевненою в любові своїх батьків до себе.
Відомий випадок, коли одна молода матуся, проявивши неабияку мудрість, абсолютно на кожну оцінку дитини відповідала одним реченням – «Це плід твоїх старань». І її дитина, вже з ранніх літ усвідомила, що любов мами до неї, не залежить ні від чого і є абсолютною. А усі її досягнення- це лише плід її старань. Дитинка та, до речі, виросла дуже успішною та багатою людиною, і дуже любила свою маму та дякувала їй за все.
Згадайте, як ви реагуєте на погані оцінки своєї дитини. Якщо ваша реакція завжди оціночна, то не дивуйтеся, коли настане час і дитина (вже, можливо, будучи дорослою) запитає: «А за що Вас, мамо, любити? Ви ж не допомогли мені купити автомобіль, отже Ви не умнічка, а любити можна тільки умнічок».
Любіть своїх дітей і пам’ятайте, що кожна людина унікальна: у когось одні задатки, а у когось інші. Окутайте своє чадо абсолютною любов’ю та підтримкою і вірте: вже швидко побачите перші результати.
Школа фінансової грамотності SavvyNation щиро бажає вам бути розумними, відповідальними та люблячими батьками.
Максим Волович |