Долучайтеся до нас
Top

А чи вміє моя дитина дружити?

be6a915a0baf91c5d92598cddc7f53fc-300x226 А чи вміє моя дитина дружити?

Дитина не хоче йти в колектив

Часто стикаємося в практиці з тим, що наша дитина не має друзів, або не хоче йти на гурток чи в школу.

Ми, батьки, починаємо шукати глобальні проблеми: вчителька погана, програма погана, діти чужі погані. Так, це може бути.

 Проте! Дуже часто виявляється, що небажання йти в колектив має своє зерно в тому, що наше розумне, цікаве, веселе і суперкласне  чадо просто не вміє дружити… І не вміє дружити не тому, що воно таке, а тому, що ми (батьки) не навчили дружити. Дитина просто не знає, як це робити! І в кращому разі вона скаржиться, що з нею ніхто не дружить, а в гіршому – просто мовчки страждає, адже людина має природну потребу бути включеною в групу. І чим старша дитина, тим ця потреба гостріша. 

Повертаючись до теми про невміння дружити, констатую, що всі біди нашої дитини йдуть з сім’ї, як би це не боляче звучало… У нашої дитини просто відсутній так званий соціальний досвід. Наша дитина просто не знає, як це робиться. Здавалося б, так просто. Але коли діти наші ростуть і щодня видають дуже цікаві і розумні речі, нам здається, що вони вже все знають. Із категорії «нам майже 8, але поки 4 роки».

Що ж робити?

З дітьми дошкільного віку дуже добре працює метод казкотерапії. Ми придумуємо вигаданого героя, і на його прикладі щодня перед сном розповідаємо про пригоди, тобто ситуацію схожу на ту, яка відбувалася з вашою дитиною на протязі дня (або ту, яка має відбутись наступного), при цьому skazka-2-300x193 А чи вміє моя дитина дружити?включаємо варіанти поведінки героя. Що це означає? На прикладі Андрійка розповідаємо, як можна справитись з цією ситуацією. Що це нам дає? Таким чином ми вкладаємо в свідомість нашої дитини алгоритми дій в ситуаціях. І коли ця ситуація відбуватиметься наступного разу, дитина буде поводити себе не інстинктивно (кричати, кусатись, плакати, замикатись), а діятиме по тому плану (соціальному досвіду), який ви їй дали.

З дітьми молодшого шкільного віку та підлітками вже трохи складніше. Вони вже можуть поставити під сумнів ваші поради, особливо якщо друзі займають у їхньому рейтингу топ 1. Тут проаналізуйте кількість лекцій, монологів і тирад, які ви використовуєте при поясненні чогось дитині, проаналізуйте кількість негативних оціночних ставлень, кількість зауважень та суміжних зауважень (чому портфель тут? чому уроки не зроблені? І т.д.) Вчимося домовлятися. Вчимося не бути Mama-i-doch-podrostok-620x420-300x203 А чи вміє моя дитина дружити?фоновим жужжачим радіо. Ставте одне запитання і домовляйтесь про конкретний результат в конкретні строки. І коли ви отримаєте довіру, тоді можна буде говорити про отримання від вас соціального досвіду.

І тоді все тільки починається )))

 Адже тут варто наводити дитину на висновки, а не давати конкретні поради, які вона не захоче слухати. Як? Запитайте: які в тебе є варіанти? А що можна було зробити в тій ситуації? А як би тобі хотілось? Повірте, відповіді у них є. Треба лише наштовхнути. І повірте, відповідь дитина дасть ту ж, що і ви могли дати (вона ж не просто так у вашій сім’ї тусувалась стільки років!). І ця відповідь, це рішення для дитини – гіперважливе. Адже воно – власне!

А хто казав, що буде легко???

Вірю у вас!

Діана Савенко    

Написати коментар